Березневі чари

(Весняний нарис) «А Весна іде, як фея, В чарах шуму і пісень, Біла, біла, як лілея, В квітах яблунь і вишень. (Олександр Олесь) Лютий промайнув холодно-білим крилом над землею і розтанув між запахом біленьких пролісків. Молодий березень, підперезаний зеленим перевеслом, наступає гордою, спокійною ходою розкидуючи свої чари. Теплими промінцями сонце лагідно гладить змерзлу землю, а круторогий місяченко та вечорові зорі гніздяться в розплетених косах білої берези. Наступає весна – прекрасна царівна у зеленому вбранні та віночку з ніжних квітів. Все навкруг оживає від зимової сплячки і починає буяти. Тануть сніги, дзюрчать швидкі прозорі струмочки, починає пробиватися перша травичка, з\'являються тендітні квіти, чути спів пташок... Пробуджуються ліси – могутні, дрімучі, незаймані. Черешні, вишні та яблуні розпукують бруньки що незабаром розквітнуть білим цвітом, – готуються зустрічати своїх пернастих друзів, які щовесни повертаються з далеких країв заводити на зацвілих вітках весняні дзвінколунаючі концерти. Вже почали пурхати чарівні різнобарвисті крильцята метеликів, нібито кожний з них витканий невидимою рукою ткалі-чарівниці шовковою ниткою райдуги. То тут, то там лунають кришталевим дзвіночком голосочки дітей, які граються, радіють, виспівують весну, за якою скучали. З приходом весни життя починається з початку. Березень – перший місяць весни – це весна світла. Це не тільки відблиск крижинок і веселе щебетання птахів. Березень – це початок тепла, краси, кохання... Весна пробуджує у душах людей щирі та ніжні почуття, бо вона настає не тільки в природі, а й у серцях, приносить радість і надію на краще. У кожного з нас залишається назавжди в серці милий куточок, в якому проминули весни нашого дитинства, шелест дібров, дзвінкоголосний спів пташок, зелений гай з білими пролісками, галявини, луки з пахучою травкою, широке поле, де так легко і солодко дихати... – усе це дороге серцю, бо весна наймиліша у рідному краю!